Типи кохання в романі І.Підмогильного “Невеличка драма”

«Невеличка драма» — інтелектуальний роман І. Підмогильного, що має філософський підтекст. Однією із головних тем твору є конфлікт між коханням та прагматизмом. Вічна тема любові та її місця в житті людей “нової”, постреволюційної доби є провідною в романі та розкривається в дивних та нерідко суперечливих поглядах його персонажів. Саме тому у творі присутні несподіваний секс, марні дівочі сподівання про шлюб, розрахунок і безмір природних інстинктів.

Марта та Юрій — головні герої роману. У «Невеличкій драмі» Підмогильного Марта є жертвою літератури. Спочатку вона чекає літературного кохання, а потім прагне кинути виклик літературі — зробити щось таке, чого література ще не описала. Звільнення від літературних мрій стало одночасно втратою ілюзій і кохання для головної героїні. За дуже короткий термін часу Марта пройшла випробування підлістю, зрадою та жорстокістю людей. Вона була морально знищена, занепала духом, вона пішла хибним шляхом, але все ж таки знайшла нове життя.

Стайничний і Юрій Славенко — представники нового покоління, виховані під впливом тоталітаризму. В той час як Стайничний позбавлений будь-яких розвинутих почуттів, Славенко має почуття до Марти, але через свою раціональність втрачає їх. Славенко вважає кохання до Марти відхиленням від норми, а тому з часом повністю позбувається кохання.

Таким чином, кожен із героїв твору представляє окремий тип кохання. Льова — платонічне, Дмитро –практичне, побудоване на розрахунку, Давид — тваринне кохання, а Славенко — ірраціональну пристрасть.